28 листопада - День пам’яті жертв голодомору

 28 листопада в Україні вшановують пам'ять жертв голодомору 1932–1933 років.  Він був запроваджений Указом Президента України у 1998 році.

За різними даними, у 1932-1933 роках від Голодомору загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Голодомор, від словосполуки «морити голодом» – власна назва геноциду українців, вчиненого тоталітарним комуністичним режимом у 1932-33 роках.
В самому СССР десятиліттями тривала заборона на пам’ять про жертв Голодомору — жодних публічних розмов, жодного вшанування пам’яті невинно вбитих. Нині ми маємо можливість говорити та поширювати правду, аби цей злочин ніколи не повторився.

Кожен може долучитися до збереження пам’яті та правди про Голодомор:

• запалити свічку у вікні своєї домівки чи біля пам’ятного хреста або меморіалу у День пам'яті жертв голодоморів;
• записати свідчення від родичів-очевидців Голодомору та передати їх до музею (місцевого, краєзнавчого чи Національного музею Голодомору-геноциду);
• віднайти старі світлини рідних людей.

відео

24 листопада- День завоювання друзів

 

               День завоювання друзів

 

24 листопада у світі відзначають  День завоювання друзів, цього дня у 1888 році народився відомий педагог і письменник Дейл Карнегі, автор книги «Як здобувати друзів і впливати на людей».

Дейл Карнегі народився на фермі Мерівілль в штаті Міссурі. Сім’я жила дуже бідно, проте він зміг вступити до Державного Педагогічного Коледжу в Уорренсбурге і отримати непогану освіту.

Прагнучи подолати комплекс меншовартості, викликаний майновим станом, Дейл Карнегі шукав можливість чимось відзначитися.

Практикуючись в ораторському мистецтві в студентських дискусіях, він несподівано для себе виявив, що знайшов деякі способи ефективного спілкування.

Карнегі допоміг тисячам інших знайти друзів, взаємодіяти з іншими людьми, почуватися впевненими й щасливими. Адже комунікація із собі подібними – важлива потреба для людини.

Тому не дивно, що саме двадцять четвертий листопадовий день був проголошений Днем завоювання друзів і здійснення впливу на людей.

21 листопада - ДЕНЬ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ

                                                       «Нескорена країна»

Україна перебувала у стані постійної кризи у всіх сферах життя. Все ж українці вірили, якщо Україна стане на шлях європейської інтеграції,  то в державі будуть проведені соціально-економічні та політичні реформи. Але сценарій розвивався зовсім по-іншому.

Важливим етапам в історії незалежної України мав стати Вільнюський саміт східного партнерства 28–29 листопада 2013 р. Але незадовго до цього була зроблена неочікувана для всіх заява: Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготування до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Такий хід подій аж ніяк не влаштовував українців, які покладали великі надії на співробітництво України із ЄС, а тому зроблена заява стала тим каталізатором, який призвів до перших актів протесту.

Протягом 25–27 листопада в Києві відбулися перші страйки київських студентів.  Також мітинги проводились в інших містах України. 28 листопада  уже відбувся загальностудентський страйк. Декілька колон студентів з десятків різних вишів Києва об'єдналися у парку Шевченка, після чого рушили на Майдан Незалежності. Увечері  29 листопада на Євромайдані відбувся великий мітинг. Подальші події на Майдані Незалежності набирали більш гострого характеру. Кривавою виявилася ніч на 30 листопада – після розгону протестувальників загонами «Беркуту» близько 35 людей були госпіталізовані, а 37 заарештовано. Застосування сили проти мирних людей викликало хвилю обурення в українській громадськості. Ця подія стала переломним моментом у революційних подіях. Поступово протести перетворилися із проєвропейських на антиурядові і стали значно масштабнішими.

Кривавим для України виявився День Соборності 22 січня. Саме цього дня правоохоронці пішли у наступ на Майдан. Протягом дня близько 200 протестувальників було поранено. Але найстрашніше було те, що саме цього дня загинули перші захисники Євромайдану - Сергій Нігоян, 20 - річний вірменин з Дніпропетровської області та білоруський активіст  Михайло Жизневський. Це були, на жаль, перші жертви Майдану.

Події 21 листопада 2013 р. – 22 лютого 2014 р. стали етапом прояву українцями неабиякої сили, мужності, гідності, віри та міцності духу. Вони показали усьому світу, що вищою метою для українського народу є збереження людських цінностей та основ демократії. Проте за відстоювання цих ідей довелося заплатити дорогою ціною – кров’ю «Небесної Сотні» – патріотів, які поклали своє життя на вівтар для захисту рідної Батьківщини.»

 

16 листопада - Міжнародний день толерантності

Толерантність - це мистецтво жити з іншими людьми                          та з іншими ідеями.                                                                                                        Кофі Аннан

16 листопада у всьому світі відзначається Міжнародний день толерантності.

Його запровадили у 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Саме цього дня ЮНЕСКО ухвалило Декларацію принципів. 

У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ця Декларація розвиває принципи, які були сформульовані ще у 1948 році у Загальній декларації прав людини.

Як заявлено в Декларації принципів терпимості, «терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру».

Терпимість – це гармонія у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, але й політична та правова потреба.

Пропагування терпимості має особливу важливість в сьогоднішню епоху стрімкого посилення глобалізації, мобільності та взаємозалежності.

Різноманіття – це безцінна перевага, проте вона може виступати й джерелом напруги. Конфлікти на національному, етнічному, релігійному, конфесійному, політичному та інших підґрунтях стали ознакою сьогодення і в нашій країні. Але толерантність спроможна розряджати потенційні конфлікти.

Толерантність (терпимість) означає, що кожен вільний дотримуватися своїх переконань і визнавати таке ж право за іншими.

Так, люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, соціальним станом, мовою, статтю, поведінкою і цінностями. Цей перелік критеріїв відмінності можна продовжувати без кінця.

Ми всі різні. Але ми всі рівні. Як говориться в чудовій рекламі «Ініціативи розмаїття» - «у нас більше спільного, ніж ви думаєте». Тож кожна людина має право жити в мирі та зберігання своєї індивідуальності. А це означає, що бути толерантним не значить залишатися пасивним перед обличчям расизму, ксенофобії, гендерної або расової дискримінації, сексизму, ейджизму, насильства тощо, або ж мовчати, коли люди стикаються із жорстоким ставленням.

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО

https://drive.google.com/file/d/1mR9h_D9GfudB-s2_aABi47F73moHxX6C/view?usp=sharing

 

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДОБРОТИ

     

  Сьогодні, 13 листопада, у багатьох країнах світу відзначається щорічний Всесвітній день доброти.  

Відзначати це свято вперше запропонували учасники волонтерського руху "За доброту", що виник в Японії у 1997 році. Датою для нього був обраний день відкриття у 1998 році в Токіо I-ї конференції Всесвітнього руху доброти.     Офіційно Всесвітній день доброти був заснований у Сінгапурі 18 листопада 2000 року на III конференції Руху доброти.

     Всесвітній день доброти – це свято дії, тому й заходи, приурочені до цього пам'ятного дня, завжди спрямовані на допомогу нужденним людям. Воно має надихати людей на добрі вчинки і сприяти за допомогою їх поліпшенню життя в світі.

     Доброта - якість, яка цінується незалежно від свята, тому проявляти її варто не тільки сьогодні. Але сьогодні можна зробити ще більше добрих справ, ніж зазвичай.

12 листопада - Всесвітній день боротьби з пневмонією

 

                     Всесвітній день боротьби з пневмонією

 

    Щороку 12 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з пневмонією (World Pneumonia Day). Дата з’явилася в календарі з ініціативи Глобальної коаліції проти дитячої пневмонії. Так називається об’єднання міжнародних, урядових, неурядових і місцевих організацій, науково-дослідних і навчальних інститутів, фондів і громадян-активістів.

    Мета цього дня – активізація боротьби з пневмонією за допомогою комплексу заходів щодо профілактики та лікування цього захворювання. Пневмонія, або запалення легенів — це гостре захворювання інфекційної природи, що вражає легеневу тканину.

    Якщо симптоми з’являються або в розпал гострої респіраторної інфекції, або через кілька днів після поліпшення, вони можуть бути першими ознаками пневмонії. Слід негайно звернутися до лікаря, щоб пройти повне обстеження.

     Як зазначають у Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ), нині пневмонія є головною причиною смертності неповнолітніх у всьому світі. Щорічно це захворювання забирає життя близько 1 мільйона дітей у віці до п’яти років. Це більше, ніж СНІД, малярія і кір разом узяті. 98% дітей, які помирають від пневмонії, проживають у країнах, що розвиваються.

     Особливу небезпеку пневмонія становить для дітей. ЮНІСЕФ та ВООЗ визначають це захворювання як провідну причину смертності дітей віком до 5 років. Ефективним методом запобігання пневмококовій інфекції у дітей є профілактичне щеплення.

ВІДЕО 

11 листопада — Міжнародний день енергозбереження.

                     
                        Міжнародний день енергозбереження.

    Рішення відзначати Міжнародний день енергозбереження з’явилось за ініціативи міжнародної екологічної мережі SPARE у квітні 2008 року.

    Відразу, участь у проекті побажало взяти 20 країн, що дозволило цьому дню отримати статус міжнародного.

Головна мета Дня енергозбереження – привернути увагу влади та громадськості до поновлюваних джерел енергії та раціонального використання ресурсів.

    Економія енергії дозволяє суттєво знизити забруднення навколишнього середовища.

 Наша країна має значні природні ресурси та унікальне для Європи навколишнє середовище, та нажаль, одночасно є однією з найбільш екологічно забруднених країн регіону.

 До того ж, в Україні енергія використовується найменш ефективно.

       Водночас, країна володіє багатими природними ресурсами та важливими міжнародними водними джерелами, а отже її промислова діяльність та споживання енергії мають значний вплив на глобальні кліматичні зміни.

 

 Від кожного з нас залежить в якому світі ми живемо зараз і в якому будуть жити наступні покоління.

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО

10 дистопада - Всесвітній день науки

Свято Всесвітній день науки щорічно відзначають 10 листопада. Воно було засноване у 2001 році під егідою ЮНЕСКО. Святкові заходи спрямовані на популяризацію науки, як інструменту миру і злагоди на Землі.

 Скільки кісток в вашому тілі? Чи знаєте ви, що в тілі дорослої людини присутній 

206 кісток, а у новонароджених їх 300. Людське око блимає в середньому 4200000 разів на рік. Найдовші живі клітини в організмі є клітини головного мозку - вони можуть жити з вами все життя. Найважчий людський мозок з коли-небудь зареєстрованих важив 2,3 кг. Найнебезпечніша тварина в світі є звичайна муха. Космічний телескоп Хаббл важить 10,896 кг, 13,1 м в довжину, і вартістю $ 2,1 млрд., а космос містить близько 50 мільярдів галактик.

Більшості своїх досягнень людина зобов’язана здібності до спостереження, аналізу і розумінню явищ, що відбуваються навколо неї у просторі та часі. Систематизуючи отримані знання, людство помітило, що ці знання можна не тільки зберігати, передавати з покоління до покоління, але й доповнювати, розвивати і уніфікувати. Так з’явилася наука.

Ніхто не знає коли саме це відбулося чи яка саме наука першою з’явилася на світ, однак достеменно відомо, що до цих пір людству так і не вдалося вичерпати всю багатогранність напрямів і потенціалу людського пізнання, для якого ми сміливо визначаємо ту чи іншу гілку наукового напрямку. Це неймовірно, але це так.

Нагадаємо, що Національний День науки в Україні відзначають у третю суботу травня.

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО

https://drive.google.com/file/d/1fYZxxWBF_o9wPq7ilsa3VVSyiHduftI1/view?usp=sharing

9 листопада - День української писемності та мови

В Україні щорічно 9 листопада відзначають День української писемності та мови. За православним календарем, це день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця - послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія. 

Ви маєте змогу переглянути відеоурок - презентацію про історію та походження цього свята:

Головною традицією свята є   щорічна акція «Радіодиктант національної єдності», до якої долучилися і учасники освітнього процесу нашої школи 

Коронавірус: профілактика інфікування.

 Друзі, сьогодні, як ніколи, нам потрібно “озброїтися” знаннями про COVID-19 та пандемію, аби протидіяти поширенню хвороби. Наша обізнаність “не на руку” новому типу коронавірусу, тоді як паніка та розпач – його союзники. Тому перегляньте презентацію та дізнайтесь як вберегти себе від хвороби.

https://drive.google.com/file/d/1hmhSHEShifDAuSQa0RIo3f1bf_XO2NqF/view?usp=sharing

4 листопада - День залізничника України

 

Своє професійне свято залізничники України відзначають на початку останнього осіннього місяця, а саме 4-го листопада. Ініціатором цієї дати в українських календарях виступила Львівська залізниця. 4-го листопада, в далекому 1861-му році, коли сучасний український Львів знаходився під протекцією Австро-Угорської імперії, на залізничний міський вокзал прибув перший пасажирський состав, що носив назву «Ярослав». За сучасними мірками це був справжній поїзд міжнародного сполучення, що відкрив сучасну історію української залізниці. Він курсував між Віднем і Львовом, перетинаючи міста Краків і Перемишль.

З утворенням нових незалежних держав, які з’явилися на пострадянському просторі, і необхідністю розвитку власної законодавчої бази, це професійне свято в Україні було закріплено Указом Президента № 257/93-рп від 15-го липня 1993-го року, але, як і колись, відзначалося в першу серпневу неділю. Так тривало включно до 2002-го року. Потім, у зв’язку з клопотанням нового генерального директора шляхів сполучення Георгія Кірпи, який вступив на цю посаду з 2000-го року, цей день був перенесений на 4-е листопада. Відповідний Указ українського Президента № 1140/2002 «Про внесення змін до Указу Президента України від 15-го липня 1993-го року № 257/93-рп» був підписаний 11-го грудня 2002-го року.

Працівники українських залізних доріг щодня вкладають свою працю і діляться своєю любов’ю у справі, яка служить на благо всієї української держави. Розвиток і вдосконалення залізничного сполучення не раз справедливо служило доказом невід’ємного економічного зростання. Залізниці донині залишаються ефективним транспортним сполученням і все це завдяки клопіткій  праці наших залізничників.

У професійне свято - День залізничника - ми приєднуємося до привітань на адресу всіх працівників українських національних залізниць і бажаємо їм гарних успіхів, благополуччя і високого професіоналізму, який завжди був притаманний нашим шановним залізничникам! Зі святом Вас, працівники залізниць України!

Перегляньте відео:

https://drive.google.com/file/d/1_U-UbrSV4YB0n2AsW4-i0imje0HLx-Dn/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1ldJTt0WPDzIboU3eU5SCmr4kopUjyEAr/view?usp=sharing

 

3 ЛИСТОПАДА - День інженерних військ України, День ракетних військ та артилерії України

 

                            

Сьогодні, 3 листопада, в Україні відзначається День інженерних військ. Він затверджений Указом Президента 27 жовтня 1999 року в знак видатних заслуг саперів, ветеранів та воїнів-інженерів України.

У загальній структурі Озброєних Сил України інженерні війська належать до спеціальних військ. Організаційно частини і підрозділи інженерних військ ВС України входять до складу Сухопутних військ, Військ Протиповітряної оборони і Військово-морських Сил, а у складі військово-повітряних Сил є інженерно-аеродромні частини і підрозділи.

Саме інженерні війська першими освоювали новітні засоби ведення бою, упроваджували їх в арсенал армії. З інженерних військ виділилися в самостійний рід військ залізничні війська, війська зв`язку, автомобільні війська, танкові війська і навіть авіація.

Інженерні війська — це війська переднього краю. У військовий час атаку починають саме інженерні війська. Вони забезпечують мотострільцям і танкістам просування вперед.

За час Незалежності України воїнами інженерних військ було виявлене і знищене понад 385 тисяч мін, знарядів, гранат, більшість з яких залишилася в землі з часів Другої світової війни. Одному з найбільш складних і трудомістких завдань інженерних військ в мирний час є утилізація морально і фізично застарілих інженерних боєприпасів, техніки і майна.

https://drive.google.com/file/d/17btZAE13TGsR5n6JV1QX2JUTrrcbGYEm/view?usp=sharing