29 січня 1918 року назва невеликої станції , що розташована на Чернігівщині
уздовж лінії Бахмач – Київ , ознаменувала відлік нового духовного злету нації ,
який уже протягом майже століття є національним символом для десятків поколінь
борців за свободу та незалежність. Вже 25 січня 1918 року на засіданні
Української Центральної Ради було прийнято IV Уніварсал , який проголошував
незалежність Української Народної Республіки. Проте більшовицька влада не
хотіла так просто віддавати свого „ молодшого брата ”. Після захоплення Харкова
та Полтави більшовики спрямували своє п’ятитисячне військо під проводом
Муравйова на Київ.
Лише 300 українських юнаків –
добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на
засніженому чернігівському полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією
більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці , створених за
ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи ім.
гетьмана Б.Хмельницького та Студентського куреня ім. Українських Січових
Стрільців – переважно студенти Київського університету, Київського політехнічного
інституту та учнів старших класів київських гімназій.
Немає коментарів:
Дописати коментар